Опис досвіду

Тема досвіду:

«Організація індивідуальної наукової роботи з учнями на уроках та в позаурочний час»

Адреса досвіду:

61129, м. Харків,

вул. Командарма Уборевича

Харківський ліцей №141

Харківської міської ради Харківської області

Автор досвіду:

Гнутова Олена Олександрівна, вчитель історії

Провідна наукова ідея:

Розробка та впровадження моделі організації індивідуальної наукової роботи з учнями на уроках та в позаурочний час, що забезпечує ефективний розвиток творчих здібностей учнів, формує культуру освіченості та самореалізацію

Актуальність досвіду:

·        Вирішується на практичному рівні актуальна проблема педагогічної теорії – впливу цілеспрямованого навчально-виховного середовища  на ефективність організації індивідуальної наукової роботи з учнями на уроках та в позаурочний час, що сприяє творчому розвитку особистості;

·        В процесі активної успішної індивідуальної наукової діяльності учні мають змогу розкрити власні здібності та задовольнити потреби в їх розвитку та реалізації;

·        Впровадження в педагогічну практику системи індивідуальної наукової роботи з учнями як одного з найефективніших засобів активної пізнавальної діяльності, що сприяє досягненню високих результатів школярів у навчанні;

·        Підвищення зацікавленості до предмета.

Новизна досвіду:

·        У відповідності з розробленою моделлю створено навчально-виховне середовище;

·        Розроблена система засобів організації індивідуальної наукової роботи учнів на уроках та в позаурочний час;

·        Апробовано комплекс психологічних методик для діагностування схильностей учнів до певних навчальних предметів;

·        Розроблено зміст та організацію здійснення індивідуальної наукової роботи учнів на уроках та в позаурочний час;

·        За розробленою моделлю можуть бути створені подібні навчально-виховні середовища.

Напрямки подальшого удосконалення та розвитку досвіду:

·        Організація діяльності, яка передбачає активність наукової роботи, набуття знань, умінь в межах навчально-виховного середовища;

·        Розробка інформаційної підтримки проектів та застосування нових інформаційних технологій для їх реалізації;

·        Удосконалення науково-методичної та матеріальної бази навчально-виховного середовища.

Очікувані результати:

·        Застосування на практиці моделі навчально-виховного середовища, в якому б забезпечувався розвиток творчої успішної особистості;

·        Створення системи засобів щодо організації індивідуальної наукової роботи учнів на уроках та в позаурочний час;

·        Інтеграція знань і різних видів діяльності на уроках та в позаурочний час;

·        Сформованість морального, пізнавального, комунікативного та наукового потенціалів особистості;

·        Розвиток пізнавальної активності (розвинутий інтелект, широкий кругозір, ерудиція, розвинута увага, здатність до активної наукової діяльності);

·        Досягнення позитивного психологічного самопочуття учня (віра в себе, усвідомлення своїх здібностей, радість досягнення успіху, здатність долати труднощі).

Опис досвіду

Реалії глобального взаємозв’язку людини з природою, суспільством, соціумом визначають необхідність запровадження у навчально-виховний процес сучасної школи технології глобально-орієнтованого навчання.

У системі сучасної освіти повинні бути створені умови для реалізації інтересів дітей, які мають на меті навчатися, розвивати свої здібності та реалізувати подальші життєві плани.

         Проблема «Організація індивідуальної наукової роботи з учнями на уроках та в позаурочний час» актуальна перш за все тим, що головною стратегічною лінією діяльності вчителя є формування творчої успішної особистості учня. Основне завдання школи полягає не в тому, щоб дати дитині якомога більше знань – знання швидко старіють і забуваються. А основне й чи не єдине завдання школи – виростити з дитячого розуму соціально зрілий розум, здатний розв’язувати соціальні завдання.

Головний екзаменатор наших учнів – життя. Наскільки вони будуть адаптованими до соціального середовища, здатними приймати правильне рішення в нестандартних ситуаціях, умітимуть аналізувати й контролювати власну діяльність залежить від школи. Особистісно зорієнтований процес у ліцеї сприяє формуванню в учнів якостей, які необхідні для життєвого та професійного визначення.

Одним із вихідних принципів сучасних інноваційних технологій навчання в загальноосвітніх навчальних закладах є принцип науковості та прогностичності, який полягає у встановленні стійких зв’язків усіх компонентів освіти з науково-дослідною діяльністю.

Наукова діяльність (за концепцією В.М.Полонського) – це діяльність, що спрямована на отримання нових знань та їх застосування для розв’язання наукових і практичних завдань.

         Наукова діяльність, як правило, розкривається як інтелектуальна творча діяльність людини, спрямована на одержання і використання нових знань. Основними формами наукової діяльності є фундаментальні та прикладні наукові дослідження. У галузі фундаментальних наукових досліджень наукова діяльність спрямована на отримання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв’язку, а в галузі прикладних наукових досліджень – на отримання та використання знань для практичних цілей.

Результатом наукової діяльності є нові знання, отримані в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксовані на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідницьку роботу, монографічні дослідження, наукові відкриття тощо.

У загальній теорії навчання, основи якої було закладено Я.А.Коменським, І.Г.Песталоцці, А.Дістергвегом, І.Гербартом, К.Д.Ушинським, М.Я.Басовим, П.П.Булонським, С.Л.Виготським, Н.К.Крупською, А.С.Макаренком та іншими, а також представниками вітчизняної та зарубіжної психології середини ХХ століття Д.Б.Ельконіним, В.В.Давидовим, І.Лінгартом, Й.Ланпшероном, С.Л.Рубінштейном, О.М.Леонтьєвим, П.Я.Гальперіним та іншими, в теорії навчання було поставлено нову проблему – зміна самого суб’єкта діяльності в процесі дій, які відтворюють об’єктивні властивості предмета пізнання під час розв’язування навчальних завдань узагальненими способами дій.

Одна з найважливіших ознак учбово-творчої діяльності - поява в результаті її здійснення психічних новоутворень: знань, умінь, творчих здібностей особистості. При цьому різні автори як новоутворення виділяють різні компоненти. Так, в учбово-творчій діяльності, у процесі рішення навчальних проблем звертається увага на відкриття нового знання (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн), на породження нових цілей і змістів (А.Н. Леонтьев, О.К. Тихомиров), нових способів діяльності (Л.А. Пономарьов, А.Н. Калюткін), знань, які виступають як орієнтована основа діяльності (Н.Ф. Тализіна, И.П. Калошина), пізнавальних мотивів (А.М. Матюшкін).

Перехід учбово-творчої діяльності в наукову творчість є одним з найважливіших показників ефективності всього процесу виховання й самовиховання творчих здібностей учня. Сам же перехід учбово-творчої діяльності учнів у наукову творчість залежить від цілого спектра соціальних, психологічних і педагогічних факторів та умов.

Наукова творчість (або науково-дослідна діяльність) учнів – це один із видів їхньої діяльності, спрямований на розв’язання наукових проблем, що найчастіше здійснюється під керівництвом педагога-дослідника на основі переважного застосування засобів непрямого й перспективного керування, у результаті учні відкривають нові, об'єктивно значимі знання про об'єкт дослідження, способи або засоби діяльності, розвивають свої творчі здібності й професійні якості особистості.

На підставі вивчення психолого-педагогічної літератури та досвіду своєї практичної педагогічної діяльності мною були визначені головні ознаки та структурні елементи навчально-виховного середовища та побудована його організаційно-змістовна модель (Додаток А).

Головні ознаки навчально-виховного середовища:

·        система засобів, що створюють умови, в яких здійснюється успішна наукова робота та розвиток творчих здібностей учнів, шляхом цілеспрямованого педагогічного впливу на процес;

·        педагогічне та соціальне середовище, що виступає засобом впливу на організацію індивідуальної наукової роботи з учнями;

·        навчально-виховне середовище саме змінюється в процесі активної діяльності учнів;

·        система творчих видів навчально-пізнавальної та наукової діяльності.

Головні структурні елементи навчально-виховного середовища: обладнане приміщення – «навчальний кабінет», «бібліотека», засоби здійснення діяльності, педагог, учні, батьки, науково-методичне забезпечення.

Аналіз розробленої мною моделі організації індивідуальної наукової роботи з учнями в навчально-виховному середовищі призводить до висновку, що найбільш ефективно це відбувається в процесі активної пізнавальної діяльності учнів. Тому була створена система засобів організації індивідуальної наукової роботи з учнями, визначено й організовано різні форми діяльності дітей на уроках та в позаурочний час.

         На сьогоднішній день в освітніх установах багато уваги приділяється творчому розвитку особистості. Ми повинні готувати майбутнього громадянина і спеціаліста, який має бути не тільки дисциплінованим і знаючим свою справу виконавцем, але й активно думаючою людиною.

         У середніх та старших класах особливої уваги заслуговують такі завдання як підготовка повідомлень та написання рефератів. На сьогоднішній день ці форми роботи широко використовуються в шкільному навчанні. Однак, існуючі вимоги до них змушують учнів машинально списувати чи знаходити теми в Інтернеті, за відсутності захисту учням навіть не треба напружувати себе читанням або осмислюванням власної роботи. Але із власним аналізом проблеми, анотацією до роботи і при обов’язковому її захисті та відповідями на запитання, учень здобуває власну думку з вивченої проблеми, уміння роботи з літературою, аналізувати, узагальнювати, робити висновки, оформляти роботу і т. д. Написання та захист повідомлення чи реферату надає максимальної підготовки для заняття науково-дослідницькою діяльністю.

         Основним засобом формування і розвитку науково-дослідницьких умінь учнів є дидактична система науково-дослідних задач, складена з урахуванням змісту навчального матеріалу; вона відповідає дидактичним цілям уроку; містить доступні методи наукового пізнання, втілені у способах розв’язання задач; враховує прояви найважливіших ознак творчої діяльності; сприяє цілеспрямованому формуванню пізнавальної самостійності учнів у розв’язанні науково-дослідних задач різного рівня складності.

         Своїм педагогічним кредо уже тривалий час вважаю: «Не думкам потрібно вчити, а думати» (І.Кант).

Використання у педагогічній практиці вчителя історії нестандартних підходів до навчання – це не тільки засіб отримання учнями знань з предмета, а й задоволення від уроку історії. Проведення інноваційного уроку сприяє розширенню в учнів кругозору, розвиває увагу, пам’ять, мовлення, мислення уяву, фантазію, творчі здібності, мотивацію навчальної діяльності, виховує самостійність, співробітництво, почуття колективізму, товариськості, відповідальності за спільну справу.

Історія за своєю суттю – це збережена інформація про минуле людства. Записана ця інформація в офіційних урядових документах, програмах партій, на сторінках літописів, хронік, спогадів очевидців тощо. Неможливо глибоко та всебічно пізнати історію, не звертаючись, не досліджуючи, не аналізуючи джерел, що зберігають у собі відомі, а іноді й приховані факти минулих часів. Цей вид діяльності також використовую у своїй навчальній та позакласній роботі. Учні за наступним алгоритмом аналізують історичні документи:

1.     Час створення джерела.

2.     Коротка характеристика історичного періоду.

3.     Мета створення документа.

4.     Хто автор документа і що про нього відомо?

5.     Ставлення автора до подій та історичних діячів.

6.     Про що йдеться у документі?

7.     Якою є головна ідея документа?

8.     У чому полягає цінність документа під час вивчення історичних подій, процесів, діяльності історичних діячів того часу?

9.     Дайте власну оцінку історичному документу.

Краще систематизувати знання, засвоїти чи пригадати подану у тексті інформацію, викликати зацікавленість, розширити кругозір, збагатити ерудицію та нарешті заохотити до самостійного осмислення історичних процесів учням допомагають питання і завдання до документів.

Ще однією з форм діяльності під час організації наукової роботи учнів застосовую навчальні екскурсії. Вони передбачають створення умов наближення до реального життя, спостереження та дослідження учнями процесів життєдіяльності суспільства, розширення їх світогляду, формування в них життєво необхідних компетенцій, посилення практичної спрямованості навчально-виховного процесу. Під час екскурсій учні ведуть записи, здійснюють фотографування об’єктів, звукозапис розповіді екскурсовода тощо. Що у подальшому трансформується у творчі звіти.

«… Навчати дитину вчитися, а потім доручати це робити їй самій», - писав про мету навчання ще Ушинський. Учень повинен самостійно визначати мету діяльності, раціонально організувати навчальну працю, знаходити потрібну інформацію, усвідомлювати свою діяльність та прагнути її вдосконалювати, і головне мати уміння та навички самоконтролю та самооцінки.

Накопичений досвід передаю шляхом індивідуальних порад, відкритих уроків, виступів на засіданнях ліцейського та районного методичних об'єднань,  педагогічної ради, участі у науково-педагогічних конференціях різних рівнів, виставці-презентації педагогічних ідей і технологій, через друковану продукцію.

Найважливішим в організації навчально-виховного процесу вважаю створення загального «поля креативності», яке сприяє розвитку творчої особистості. Результативним підтвердженням цьому є якість навчання та перемоги учнів у районних, міських, обласних та всеукраїнських конкурсах, турнірах, олімпіадах, а саме:

- районний рівень

-         2009/2010 н.р.:

·                   І місце у районному етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства (Новікова Анастасія, учениця 9-А класу);

·                   ІІІ місце у районному етапі конкурсу-захисту МАН, Секція: Право (Стрикаль Анна, учениця 11-А класу);

-         2010/2011 н.р.:

·                   І місце у районному етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства (Карпінська Альона, учениця 11-А класу).

-         2011/2012 н.р.:

·                   ІІ місце у районному етапі VІ міського турніру юних істориків;

·                   ІІІ місце у районному етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства (Лісняк Андрій, учень 10-Б класу);

·                   ІІ та ІІІ місця у районному етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії (Шкляр Богдан, учень 8-А класу та Данилов Станіслав, учень 11-Б класу).

-         2012/2013 н.р.:

·                   ІІІ місце у районному етапі V міського турніру юних правознавців;

·                   ІІІ місце у районному етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства (Лісняк Андрій, учень 11-Б класу);

·                   І місце у районному етапі конкурсу-захисту МАН, Секція: Правознавство (Лісняк Андрій, учень 11-Б класу).

-         2013/2014 н.р.:

·                   ІІ місце у районному етапі VІ міського турніру юних правознавців (Савьолов Руслан, учень 11-А класу);

·                   Два ІІІ місця у районному етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства (Бондаренко Альона, учениця 11-А класу та Філатов Олег, учень 10-Б класу);

·                   І місце у районному етапі конкурсу-захисту МАН, Секція: Правознавство (Савьолов Руслан, учень 11-А класу);

·                   І місце у районному етапі VІІІ міського турніру юних істориків.

- 2014/2015 н.р.:

·                   ІІ та ІІІ місце у районному етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства (Філатов Олег, учень 11-Б класу та Бєлєвцова Карина, учениця 9-А класу);

·                   І місце у районному етапі Всеукраїнського конкурс учнівської творчості у номінації «Історія України і державотворення» (Сиромятнікова Альона 11-В клас);

·                   ІІІ місце у районному етапі VІІ міського турніру юних правознавців;

·                   І місце у районному етапі турніру юних істориків.

- 2015/2016 н.р.:

·                   ІІІ місце у районному етапі VІІІ міського турніру юних правознавців;

- міський

-         2009/2010 н.р.:

·       Диплом за кращу доповідь на Х молодіжній історико-краєзнавчій конференції «Військове минуле Рідного краю» (Касаткіна Марія, 11-А клас).

-         2012/2013 н.р.:

·       ІІ місце у Міському конкурсі учнівських робіт-есе з правознавства (Савьолов Руслан, учень 10-А класу);

·       Диплом ІІІ ступеня та особиста першість у VІІ Міському турнірі юних істориків (Лісняк Андрій, учень 11-Б класу);

·       Диплом за активну участь у ХІ студентсько-учнівській конференції «Козацькі читання» (Остапенко Анна, учениця 11-В класу);

·       Диплом за кращу доповідь на ХІІІ молодіжній історико-краєзнавчій конференції «Військове минуле Рідного краю» (Остапенко Анна, 11-В клас).

-         2013/2014 н.р.:

·       ІІІ місце у VІ міському турнірі юних правознавців (Савьолов Руслан, учень 11-А класу);

·       І місце у ХІІІ Відкритій конференції-конкурсі для учнів ліцеїв та гімназій «Каразінський колоквіум» секція «Право» (Сиромятнікова Альона, учениця 10-В класу);

·       ІІІ місце у VІІІ міському турнірі юних істориків.

-         2014/2015 н.р.:

·       Диплом за активну участь у ХІІ студентсько-учнівській конференції «Козацькі читання» (Зибіна Катерина, учениця 11-А класу);

·        ІІІ місце у ІХ міському турнірі юних істориків.

- обласний

-         2012/2013 н.р.:

·     ІІ місце в обласному етапі конкурсу-захисту МАН, Секція: Правознавство (Лісняк Андрій, учень 11-Б класу).

-         2013/2014 н.р.:

·     ІІІ місце в обласному етапі конкурсу-захисту МАН, Секція: Правознавство (Савьолов Руслан, учень 11-А класу).

-         2014/2015 н.р.:

·     ІІІ місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурс учнівської творчості у номінації «Історія України і державотворення» (Сиромятнікова Альона 11-В клас).

- всеукраїнський

-         2014/2015 н.р.:

·     І місце у ХVІІ Всеукраїнському турнірі юних істориків.

У рамках проекту «Навчання заради майбутнього – університетські кафедри у школах», який діє на підставі Меморандуму про спільну діяльність вищих навчальних закладів та шкіл міста Харкова, у ліцеї діє кафедра історії України ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, до складу якої я входжу. В основі функціонування університетської кафедри лежать принципи соціального партнерства: взаємовигідності, рівності й рівноправ’я, спільності цілей, зацікавленості у договірних стосунках, поваги та обліку інтересів сторін, обміну ресурсами, вільного вибору напрямів партнерства. Виходячи з основних напрямків діяльності університетської кафедри історії України реалізуємо наступні види та форми співробітництва:

·   Спільні семінари, конференції, засідання педагогічної ради тощо з актуальних проблем безперервної освіти. Участь учнів та учителів у конференціях на базі історичного факультету.

·   Культурно-масова діяльність. Учні ліцею беруть участь у інтелектуально-спортивних масових заходах на базі історичного факультету, є активними учасниками щорічної посвяти в козаки.

·   Інтелектуально-творчі турніри, олімпіади. Викладачі історичного факультету консультують учнів при підготовці команди до Турніру юних істориків, надають методичну допомогу у написанні робіт конкурсу-захисту МАН, допомагають готуватися до різних етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії.

·   Учні 10-х класів мають можливість проходити навчальну практику на історичному факультеті, де працюють з історичними джерелами.

·   Викладачі кафедри історії України два рази на рік читають публічні наукові лекції для учнів 11-х класів.

·   Щорічно для учнів 8-х класів на базі Окремого науково-освітнього центру українського козацтва ХНПУ імені Г.С. Сковороди викладачами та студентами проводяться навчальні заняття з історії українського козацтва.

Повертаючись до підготовки учнів до турнірів та конкурсів слід зазначити, що студенти історичного факультету беруть шефство над класами та окремими учнями, що дає можливість підтримувати нерозривний зв'язок між студентським науковим товариством історичного факультету та ліцейським науковим товариством учнів «Старт» для проведення науково-дослідницької роботи. Таким чином, роль університетської кафедри при вивченні історії України у ліцеї визначається здатністю особистості діяти за межами навчальних умов і ситуацій, переносити знання та уміння в практичний вид діяльності.

Отже, організація наукової діяльності школярів крім використання вчителем таких цільових дій, як: розказати, перевірити, оцінити, розкрити, вимагає включення до їх числа таких дій, як переконати, довести, проаналізувати, розділити, визначити, оцінити, обґрунтувати, зробити висновки. Застосування принципів природовідповідності, науковості, гуманізації дозволяє перевести акцент на учня: творчий, зацікавлений у своїй діяльності та її наслідках учень виступає фактором розвитку педагогічної системи. Щоб він багато і плідно працював, йому необхідно забезпечити роль не стороннього спостерігача, а людини, що вміє приймати рішення і широко застосовує це вміння при визначенні компонентів педагогічної системи (цілей, принципів, змісту, методів, форм організації діяльності). Саме на виконання цих завдань спрямовано реформу освіти в Україні.